Верховний суд, єресь і здоровий глузд

Я як автор цього сайту переконана, що недруга треба знати в обличчя, знати його методи, прийоми і звички, щоб ефективно з ним боротися.

Саме тому так важливо аналізувати несподівані судові рішення, виправдувальні вироки і т.п. та фіксувати, чому правосуддя в Україні буває далеким від справедливості і перетворюється у феєричну казуїстику.

16 березня 2017 року Верховний Суд України, керуючись, треба сподіватися, благими намірами, видав висновок, що невідкриття сторонами одна одній матеріалів після закінчення досудового розслідування у порядку ст.290 КПК є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як доказ.

Тобто коли досудове розслідування закінчується, то обвинувачення і захист мають відкрити одне одному докази. Це робиться, щоб кожна зі сторін могла підготуватися і представити в змагальному судовому процесі свої аргументи і не захищалася від так званих нових доказів, не маючи достатньо можливостей і часу для їх спростування.

У грудні почав працювати новий Верховний суд, але висновок залишився. Із посиланням на останній вже з’явилася низка  виправдувальних вироків саме через невідкриття доказів. Але яких доказів?! Автором цього сайту моніторилися корупційні злочини.

І ось маємо список деяких з них:

Суд виправдав чоловіка, який визнав, що брав «хабарі», бо прокуратура не відкрила ухвали на НСРД

В Одесі суддю виправдали від хабара, зарубавши НСРД прокурора Індиченка

Селищного голову виправдали від $1000 хабара, бо прокуратура не показала ухвали на НСРД

Колишнього прокурора з Дніпра повторно виправдали від хабара

Пояснимо про що йдеться. У справах про неправомірну вигоду часто проводяться негласні слідчі розшукові дії – прихована аудіо- та відеозйомка особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, контроль за вчиненням злочину та ін. Для проведення НСРД потрібен дозвіл слідчого судді – засекречена ухвала. Однак, якщо справу передають в суд для розгляду по суті, то прокурор ініціює розсекречення ухвали, щоб потім надати її в суді на підтвердження законності НСРД.

До рішення Верховного суду прокурор міг спокійно принести цю ухвалу вже під час розгляду справи в суді. А тепер ні, бо суди, посилаючись на позицію ВСУ вважають, що і ухвалу треба відкривати в порядку ст.290 КПК. Найперше це б’є по справах, де розслідування було закінчено до 16 березня 2019 і прокурори банально не знали, що ухвала також буде доказом і вчасно не звернулися до суду про її розсекречення.

Для розуміння – суд переглядає відео чи слухає аудіо і бачить, що справді обговорювався хабар, передавалися гроші, але не може прийняти це як доказ. Причина – прокурор ухвалу про дозвіл на фіксацію цих дій відкрив тільки тепер, а не півроку тому. У справах, де НСРД є ключовим доказом,  така одна, на перший погляд, формальність множить на нуль усі зусилля слідчих. І обвинувачений виходить на свободу не тому, що реально ні при чому, а тому що не доведено “допустимими доказами”.

У липні 2018 року колегія Другої судової палати Касаційного кримінального суду під головуванням Кишакевича у справі про наркотики, де НСРД також активно використовуються, висловила бажання відійти від висновку ВСУ від 16 березня 2017. Колегія зіслалася на практику ЄСПЛ, що право на відкриття доказів не є абсолютним правом, тому що у будь-якій справі можуть існувати конкуруючі  інтереси, такі як національна безпека, необхідність захисту свідків, які перебувають під загрозою тиску, або утримання в таємниці методів розслідування злочинів поліцією, які повинні бути ретельно зрівноважені з правами обвинуваченого.

Колегія вказувала, що ухвали суду, на підставі яких проводилися НСРД, на момент звернення до суду з обвинувальним актом не були в розпорядженні прокурора, оскільки розсекречуються тільки рішенням спеціальної експертної комісії, яка в розсекреченні має право і відмовити. Тому судді вважали, що ухвали можуть бути відкриті під час судового розгляду як додаткові матеріали і це не тягне визнання недопустимими доказами результатів НСРД.

З такими “єретичними” міркуваннями колегія суддів Касаційного кримінального суду звернулась до Великої палати, яка 16 січня 2019 постановила залишитись на старій позиції.

Велика палата Верховного суду зазначила, що ухвали не можуть вважатися додатковими матеріалами до результатів НСРД, отриманими до або під час судового розгляду, оскільки є їх частиною. А прокурор-процесуальний керівник зобов’язаний заздалегідь ініціювати процедуру їх розсекречення одночасно з результатами НСРД і відкрити їх на етапі закінчення досудового розслідування.

Здавалося б історія зайшла у глухий кут. Але 25 червня 2019 колегія Другої судової палати Касаційного кримінального суду під головуванням того ж таки Кишакевича ухвалила інше цікаве рішення у справі про хабарництво.

Колегія зіслалася на рішення ЄСПЛ від 12 лютого 2019 року у справі «Якуба проти України» і зазначила, що невідкриття ухвали слідчого судді на проведеня НСРД не може бути безумовною підставою для визнання отриманих доказів недопустимими. Судді роблять висновок, що ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення НСРД не є доказом у кримінальному провадженні. В ухвалі слідчого судді про проведення НСРД немає жодних відомостей, які можуть бути доказами у справі.  Ця ухвала є процесуальною підставою для отримання доказів. Але сам доказ вона не підміняє і у доказ не трансформується. Водночас колегія визнає, що ухвала слідчого судді про проведення НСРД повинна досліджуватися судом першої інстанції з метою оцінки допустимості отриманих доказів. Результати НСРД повинні безумовно відкриватися стороні захисту у порядку ст. 290 КПК. Однак процесуальні документи, а саме ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД, можуть бути надані і під час судового розгляду у суді першої інстанції.

У тій конкретній справі вирок колегія таки скасувала, тому що в суді першої інстанції ухвала взагалі не надавалася і не досліджувалася.

____

Що із цього має зрозуміти звичайна людина?! Що шквалом виправдувальних вироків за “невчасне” відкриття ухвал на проведення НСРД ми маємо завдячувати суддям Верховного суду України, який у березні 2017 прийняв, як виявилось, дуже помічне фігурантам кримінальних справ рішення.

 

 

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Push 2 Check