У справі Без’язикова почали допит свідків захисту

Шевченківський суд Києва почав допитувати свідків захисту у справі полковника ЗСУ Івана Безязикова, якого звинувачують у державній зраді і участі у терористичній організації.

Про це повідомляє «Судовий репортер».

Раніше суд закінчив досліджувати досліджувати докази і допитувати свідків обвинувачення.

3 квітня був допитаний колишній учасник батальйону «Донбас» Дмитро Куліш, який потрапив у полон «ДНР» у 2014 році в ході так званого Іловайського котла.

Адвокат Веремієнко: У нас у кримінальній справі проходить такий свідок обвинувачення – Павло Гаркавенко… Можливо Ви пересікались з громадянином Гаркавенком під час перебування в полоні?

Куліш: З Гаркавенком особистого спілкування не було. Але історія знайомства була таким чином, що якщо це назвати обміном, під час якого я був повернутий на територію України… Умовами для обміну бійцями «Правого сектору» було виставлено три фамілії: Гаркавенко, ще одну не пам’ятаю і мене. Як полонений, перебуваючи в заручниках незаконних збройних формувань, після Нового року 2015, десь числа 12-14 першого місяця, я був вилучений від усіх військовополонених донецького СБУ і був першим військовим, якого було відвезено в СІЗО №5 м.Донецьк. Перебував там майже до червня місяця. Останні десять діб перебував в так званій 5 Республіканській гвардії «ДНР»… Забрали мене з СІЗО по особистих домовленостях громадянина, який перебуває на службі в незаконних збройних формуваннях з позивним Дев’ятка, сина чи пасинка якого взяли в полон… Протягом десяти діб велись перемовини. Спочатку з «Правим сектором», потім за дві доби підключилася Служба безпеки… Зі слів батька затриманого терориста, Павло Гаркавенко і другий військовослужбовець відмовлялися переходити в обмін на українську сторону. Мотиви відмови звучали таким чином, що 50% їм і там все подобається… Можу підтвердити, що Гаркавенко, бо другого я не бачив, перебував без конвоювання. З їхніх слів, він проживав в окремій кімнаті, приміщення не конвоювалося, вільно пересувався, мав при собі мобільний телефон і, з їхніх слів, не підтверджено, отримував в місяць тисячу гривень заробітної плати за те, що ремонтував зброю і шив військове оснащення. Офіційно в обмін я не пішов, записано, що я втік із слідчого експерименту, в «ДНР» я знаходжуся в розшуку, як і в Російській Федерації, за порушення правил ведення війни… Я висловлював недовіру до тих слів, що бійці  «Правого сектору» відмовляються повернутися додому в обмін. На пропозицію батька терориста, якщо хочеш можеш особисто переконатись, я сказав, що хочу. Мене було посаджено в машину чорного кольору, на голову темний кульок. Я не бачив, куди везуть. З приміщення через вікно мені показали, що Гаркавенко знаходиться також в цьому приміщенні, також сказано, що йому неодноразово телефонував його командир підрозділу, з матір’ю зв’язок у нього постійний. Це кінець травня 2015 р. Батько терориста сказав, що мати до нього сюди приїздила вже три рази: «Ми його просто віддаєм, він відмовляється їхати»… Я не повірив. Було підведено мене до якихось дверей і була стікляна вставка. Сказали, шо он Гаркавенко. Звідки я можу знати Гаркавенко то чи не Гаркавенко. Вже після виходу з полону я побачив на відео Білозерської Гаркавенка і дійсно тоді я бачив саме Гаркавенка… Почував себе вільно. На пропозицію батька терориста з ним поговорити, я сказав, а про що я буду з ним говорити?! У присутності цього батька терориста, який займав високу посаду… про що я буду з ним говорити?! Це ж не те, що один на один оставили і перекинутися декількома словами. З іншого боку, якийсь Гаркавенко, якого раніше не знав. А, може, якась підставна особа! Я відмовився… 

Свідок має розповідати про те, що йому стало відомо безпосередньо. Суд враховує показання з чужих слів у виняткових випадках. Наразі невідомо, як оцінить суд такі показання.

Згодом військовополонений Павло Гаркавенко таки пішов на обмін і сьогодні є одним із ключових свідків проти Без’язикова. Мати Гаркавенка також виступила в суді і заявила, що коли приїхала забрати сина, то Без’язикову так само пропонували поїхати, але він не захотів.

3 квітня суд вкотре продовжив обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на два місяці.

Наступне засідання призначено на 21 травня.

Адвокат Без’язикова Олег Веремієнко має намір допитати ще трьох свідків. Це полковник Федір Міцель, полковник Петро Ромигайло і генерал-лейтенант і колишній командир 8 армійського корпусу Сухопутних сил ЗСУ Петро Литвин. Захисник сказав, що вони мають пояснити, хто і за яких обставин у серпні 2014 формував групу для переговорів з представниками ДНР щодо повернення тіл українських солдатів. Адже саме в ході цих подій Без’язиков як учасник групи потрапив у полон. Прокурор уже заявив, що обставини потрапляння Без’язикова в полон ніким не оспорюються і тому він не бачить потреби у допиті цих свідків.

Після дослідження доказів захисту суд перейде до допиту обвинуваченого Без’язикова.

За версією прокуратури, у полоні Без’язиков пішов на співпрацю з терористами і був заступником начальника відділу військової розвідки «ДНР». Окрім показань свідків, сторона обвинувачення посилається на телефонні розмови, здобуті через НСРД, а також переписку в соцмережі, яку нібито вів полонений Без’язиков зі своєю дружиною.

Полковник вину не визнає і перебуває в СІЗО з грудня 2016 року. В суді він заявив, що зацікавлений у встановленні справедливості у цій справі. Обвинувачення він вважає сфальсифікованим. Зі слів адвоката, із полковника хочуть зробити цапа відбувайла.

Безязикову загрожує до 15 років позбавлення волі.

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Push 2 Check