Квартира Кулика: як прокурор опинився у поганій компанії

Кілька років тому прокурор отримав у подарунок від мами квартиру, яка раніше належала обвинуваченому у кримінальній справі. Незабаром з неї мають зняти останнє обтяження.

Хто не знає прокурора Костянтина Кулика?! Про нього можна справді багато писати і щоразу дивуватися.

У вересні минулого року він подав позов про визнання припиненим договору іпотеки на його квартиру в ЖК «Дипломат Холл» – вул. Жилянська,59.

Легенда каже, що у вересні 2014 деякий Ігор Бутанов, відомий як засновник компаній-учасників тендерів «Укрзалізниці», про що розповімо нижче, позичив 1 мільйон гривень в Ірини Німець, матері дітей Костянтина Кулика. А останній не те, що не відраджував, а навіть поручився за Бутанова власною квартирою. Взагалі в цій історії багато парадоксів, як буває, коли щось доводиться ховати і переховувати.

Квартира площею 249 кв.м. Її вартість у 2014 оцінювали у понад 5 млн грн. І подарувала її Кулику мама-пенсіонерка. Бо в цьому ж домі, через стіну, в неї ще одна квартира на 153 кв.м. Але в жодній із них мама не живе, а мешкає в селі на Харківщині.

Допитливим громадянам пощастило, бо в реєстрі майнових прав збереглися дані, що квартира, куплена мамою і подарована Кулику, належала Гіві Макшеєву. Про цього чоловіка розповімо далі.

Обидві квартири в ЖК «Дипломат Холл» Світлана Кулик купила в один день — 15.09.2011. Чи був власником другого помешкання також Макшеєв достеменно невідомо.

Однак з тою кваритирою, що була подарована, Куликові явно не пощастило. Чи то мама сплутала і не ту квартиру подарувала. Але в січні 2014, тобто за півроку до договору дарування, мама встигла поручитися квартирою за ТОВ «Велторг 2013».

Ця компанія отримала кредит на 15 млн грн у ПАТ «Фінбанк». У новоствореної і маловідомої компанії були впливові поручителі. Це мама прокурора Кулика, а також дві фірми Євгена Жиліна – ТОВ «Ортія» і ТОВ «Харківспецнадра». Того самого ватажка проросійського «Оплоту». У минулому Жилін – працівник МВС і СБУ. Його підозрювали у підпалюванні автомобілів і викрадені людей під час Євромайдану. Вважається, що Жилін входив до групи осіб, які викрали Ігоря Луценка та Юрія Вербицького, останнього закатували до смерті.

Жилін втік до Росії і у 2016 році, за інформацією ЗМІ, був убитий невідомим у Москві в елітному поселенні Горки-2 в кафе «Ветерок» пострілом у голову.

На зламі 2013-2014 рр. Костянтин Кулик – прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київській області.

У лютому 2014 Кулик переходить у Генеральну прокуратуру на посаду начальника відділу з розслідувань корупції у сфері транспорту.

Але повернімося до позики в банку. Доведеться припустити, що у розпал революційних подій мати прокурора і ватажок «Оплоту» планували спільний бізнес.

Влада змінилася, Янукович втік і в історії стався ще один цікавий поворот. У червні 2014 невстановлені особи залучили деякого, вже п’ять разів судимого за крадіжки і використання підробленого документа, жителя Харкова Бориса Коваленка і виготовили йому фальшиву довіреність, начебто він представляє ПАТ «Фінбанк». З цим папірцем Коваленко пішов до держреєстратора і повідомив, що іпотеки припинені. Так майно матері Кулика і фірм Жиліна стало вільним.

Пізніше Коваленка судили і він розповів, як зі знайомим їздив до Києва, там спілкувався з чоловіком на ім’я Артем. Йому сказали віддати документи якійсь жінці в офісі по вул. Верхній Вал. Там його зустрів Артур, завів до кабінету, взяв у нього паспорт, там ще була жінка. Він почекав 10 хвилин, вийшла жінка та сказала розписатися в документах. Потім через тиждень вдруге з товаришем поїхав в Київ, знову відвіз документи. «За це все грошей він не брав, йому давали горілку або кошти на горілку. Кається у скоєному», – так записано у вироку.

Його товариш підтвердив, що супроводжував його і що за поїздки платив Коваленко, кажучи, що оформляє спадщину.

Також показання дав засновник компанії «Велторг 2013» Дмитро Сікерін, за позичку для якої поручалися мати Кулика і сімейна фірма Жиліна. Чоловік розповів, що у 2013 створив підприємство, яке займалось оптовою та роздрібною торгівлею товарами. Почав шукати приміщення і знайшов в Харкові на проспекті Гагаріна площею приблизно 3000 кв.м. Власником приміщення була фірма Жиліна, але його прізвище свідок не назвав. У січні 2014 підприємець раптом призначає директором Наталію Остапчук, передавши їй всі права на керування товариством. Далі він ніби відійшов від справ фірми і нічого не підписував. Остапчук, з його слів, сама запропонувала взяти кредит в банку для розвитку бізнесу, а він погодився. У січні 2014 було оформлено договір овердрафту загальним лімітом кредиту 15 мільйонів гривень і він виступив поручителем за цим кредитним договором. Влітку 2014 року у зв’язку з кризою він вирішив припинити займатися підприємницькою діяльністю через збитковість і фірму ліквідувати. Показання бізнесмена вражають. Він вирішив відійти від справ фірми і нічого не підписував, але водночас став поручителем за її кредит. Про дійсних поручителів — матір Кулика і сім’ю Жиліних — не сказав ані слова.

4 квітня 2017 року суд призначив Коваленку 5 років і 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна. А інші учасники оборудки так і залишились невстановленими.

У вересні 2017 суд зняв усі обтяження із майна — квартири прокурора Кулика і приміщень, якими поручились Жиліни. Щоправда останнім не вдалося відстояти нерухомість. З’ясувалося, що у 2012 році компанії Жиліна отримали об’єкти на аукціоні від збанкрутілих компаній. Запропонували найвищу ціну і… не розплатилися, а право власності легалізували через суд. Пізніше суд результати аукціону і такі рішення поскасовував.

«Вказане нерухоме майно не є та не було власністю обвинуваченого (Коваленка – авт.), до вказаного нерухомого майна не було застосовано спеціальну конфіскацію, у задоволенні цивільного позову відмовлено, тому суд вважає, що захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна… підлягає скасуванню», – йдеться в ухвалі.

Компанія-пустишка «Велторг 2013» заборгувала 18,7 млн грн. Але і вона, і поручителі в особі матері Кулика і фірм Жиліна — всі виявились ні при чому. Банк заявив цивільний позов до єдиного обвинуваченого — до Коваленка. Але суд цивільний позов не задовольнив, навіть не вдаючись до пояснень.

Майже 19 мільйонів гривень кудись випарувались. Прокурор Кулик не постраждав. Навпаки, за пару місяців після вироку Коваленку він отримав від президента орден «За заслуги».

Колишній власник квартири прокурора — Гіві Макшеєєв — обвинувачений у справі про заволодіння коштами на тендерах залізниці в сумі 12,6 млн грн у 2008-2009 рр. Компанії Макшеєва отримували замовлення від залізниці. А всього у справі 10 фігурантів. Серед них і колишній начальник Головного управління матеріально-технічних ресурсів «Укрзалізниці» Олександр Лозінський.

Був кумедний випадок, коли у червні 2014 Лозінського призначили керівником ДП «Укрзалізничпостач». Водночас журналісти «Наших грошей» знайшли повідомлення на сайті МВС про розшук Лозінського. Оголошення МВС оперативно видалили, а Лозінський прислав у редакцію листа, що в розшуку не перебував. Кримінальну справу він назвав політично мотивованою і сфабрикованою колишнім керівництвом Генеральної прокуратури. «Дякуючи Богові, добросовісним професійним юристам та суддям, кримінальне провадження закрито за відсутністю складу та події правопорушення у моїх діях»,- писав Лозінський. Але його радість виявилися передчасною. Його прізвище знову серед обвинувачених, ну і «Укрзалізничпостач» він більше не очолює.

Цікаво, що в кінці 2014 фірма матері Кулика «Будівельний центр «Аюдар» змагалась на тендері «Укрзалізничпостачу» з поставки антрацитового вуггіля, яке добувається на окупованих територіях. Ціна питання — 100 млн грн. Син у цей час, нагадаємо, був військовим прокурором сил АТО.

Батько Кулика у 90-був військовим прокурором Харківського гарнізону. Тому походження статків родини залишається туманним.

Звісно, ми далеко не все знаємо. Зокрема, як мати прокурора Кулика змогла у травні 2014 позичити 700 тис. доларів деякій Надії Тисовській — тезці обвинуваченої у справі про привласнення і розтрату майна банку «Хрещатик». Історія сплила через два роки, коли суд задовольнив позов і стягнув борг ще й з відсотками – 923 тис. доларів. За такі гроші можна ще не одну квартиру купити.

Але повертаючись до квартири на Жилянській. Отож прокурор Кулик поручився своєю квартирою за позичку стороннього чоловіка перед матір’ю його дітей.

Ірину Німець не можна тепер навіть назвати його цивільною дружиною. Адже суд визнав, що у них немає сімейних відносин. У 2016 жінка доводила, що наявність дітей — це ще не сім’я. Довела і після цього народила прокуророві третю дочку. Така принциповість може мати значення. Адже Костянтина Кулика, хай і мляво, а судять за незаконне збагачення, зараховуючи і майно Німець.

Хто такий Ігор Бутанов, який позичив 1 млн грн в Ірини Німець? Цей чоловік відомий як засновник уже припинених компаній «Союз Дортранс» і «Союз Експо». Фірми згадуються як контрагенти в кримінальних провадженнях щодо закупівель залізниці. У 2011 році була кримінальна справа, що директор і бухгалтер «Союз Експо» начебто ухилився від сплати податків на 2,5 млн грн. Вироку у справі знайти не вдалося.

Бутанов позичав гроші в Ірини Німець на 3 місяці і зобов’язався повернути 17 грудня 2014. Цікаво чи повернув і чому Кулик ініціював припинення іпотеки саме зараз.

Очевидно, що прокурор Кулик прагне реабілітації. НАЗК, не чекаючи вироку, вже подивилось у декларації і дало висновок про відсутність в його діях ознак незаконного збагачення. Однак наш герой явно хоче більшого, ну хоча б стати справжнім антикорупційним прокурором. Будемо дивитися, що з того вийде. Бо в Україні, на жаль, і не такі дива трапляються.

 

Ірина Салій, сайт «Судовий репортер»

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Push 2 Check