Історія Дмитра Малиновського: як «загиблий» у Луганську одесит воскрес власником замку у Франції

Напередодні зарубіжні та українські ЗМІ опублікували уривок захоплюючої історії про затримання французькою поліцією та Європолом українця Дмитра Малиновського, який кілька років вважався померлим і купив замок у Франції. «Судовий репортер» розповідає про причини втечі і переховування цього чоловіка.

Станом на 2014 рік Малиновський фігурував у кримінальному провадженні № 12012000000000025 за обвинуваченням за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, та ін. – організація скоєння особливо тяжкого злочину і злочинів середньої тяжкості, а саме у декількох епізодах шахрайства організованою групою у великих розмірах (понад 340 тис. доларів США) відносно мешканців м. Одеси.

За такий злочин йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

18 серпня 2014 року Малиновський не прийшов на чергове судове засідання. Він і перед цим кілька разів не з’являвся, тому до нього було застосовано примусовий привід. Але 18 серпня оперуповановаженому, який виконував ухвалу суду про примусовий привід, за місцем мешкання обвинуваченого двері ніхто не відкрив, а охоронець повідомив, що Малиновський там не проживає. Адвокат же в суді говорив, що його клієнт вдома і не знав про судове засідання.

Того ж дня ухвалою Київського районного суду м. Одеси Малиновського оголосили в розшук.

Раніше до суду неодноразово (18.07.2014, 21.07.2014, 25.07.2014, 14.08.2014 та 15.08.2014) надходили неправдиві повідомлення про замінування приміщення, які співпадали із випадками неявки обвинуваченого та датами і часом проведення судових засідань.

Також під час судового засідання 15.08.2014 стороною захисту надано підроблену довідку УДАІ ГУМВС України в Одеській області про те, що Малиновський цього дня потрапив у дорожньо-транспортну пригоду і тому не зміг прибути до суду.

Розслідування встановило, що ДТП за участі Малиновського у день, час та місці, що вказані у довідці, не було. Працівник міліції, який нібито видав довідку про ДТП, у кадровому штаті відсутній.

Відтак 18 серпня, у день оголошення Малиновського в розшук було зареєстровано ще одне кримінальне провадження № 12012000000000025, в рамках якого 26 травня 2015 року йому повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 259, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358 та ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК – а саме скоєння сукупними умисними діями організації вчинення завідомо неправдивих повідомлень про підготовку вибухів, які загрожують загибеллю людей, що спричинило тяжкі наслідки, вчинені повторно, а також організацію використання завідомо підроблених документів.

Але, згідно з рішенням суду, на момент повідомлення другої підозри в травні 2015-го Малиновський був уже два тижні як мертвий.

За пару місяців до того Алла Малиновська (дружина) звернулась до суду з заявою про встановлення факту смерті свого чоловіка, з яким перебувала у шлюбі з 2005 року.

Зі слів жінки, 18 серпня 2014 року Малиновський вирушив на судове засідання, але додому так і не повернувся.

17 листопада 2014 року невідома особа через консьєржа будинку передала картонyу коробку, в якій було свідоцтво про смерть чоловіка та попіл.

Із документів слідувало, що Малиновський загинув 25 жовтня 2014 року на території міста Луганська.

20 листопада дружина провела поховання урни з прахом. Також вона стверджувала, що зверталась із заявою до поліції, але їй відмовили у відкритті справи.

У зв’язку з АТО дані про смерть Малиновського не були внесені до державного реєстру і дружина просила визнати факт смерті через суд.

12 травня 2015 року суд позов задовольнив, виходячи із наявності свідоцтва про смерть і факту, що родина здійснила поховання. Рішення ухвалила суддя Юлія Свячена. Представника РАЦС на засіданні не було.

Пізніше в апеляції представник ГПУ надав відповідь Мін’юсту, що свідоцтво про смерть було видане на ім’я іншої особи на підставі актового запису про смерть від 01.07.2009 року.

Крім того, із заперечень ГПУ відомо, що в лютому 2016 року проведено обшук житлового будинку в Одесі, який належить матері Малиновського. Були начебто виявлені та вилучені документи та засоби зв’язку для використання в закритій абонентській групі для конспіративного спілкування з Малиновським.

До суду також надійшли додаткові матеріали, що 22 січня 2016 року Київським відділом поліції в м. Одесі ГУ Національної поліції в Одеській області до ЄРДР були внесені дані за заявою представника міжнародної компанії «Dreymoor Fertilizers Overseas Pte Ltd» щодо скоєння по відношенню до неї шахрайських дій. У заяві йшлося, що в березні-квітні 2015 року Малиновський та особа на прізвище «Н», як нібито представники компанії «Expotrade Global Limited» (Беліз) уклали договори на поставку «Dreymoor Fertilizers Overseas Pte Ltd» 20000 тон карбаміду та аміаку з ПАТ «Одеський припортовий завод», проте умови договору не виконали. Після перерахування 12 776 145 євро на рахунки «Expotrade Global Limited» (Сінгапур) вказані особи зникли, що на думку заявника свідчить про те, що Малиновський живий і переховується від слідства.

Відтак у 2015-2017 рр. Малиновський був одночасно і мертвим, і живим.

В червні 2015-го до нього двічі заочно було обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою і дано дозвіл на затримання. Малиновський значився у міжнародному розшуку.

Рішення суду про встановлення факту смерті Малиновського було скасовано тільки 18 серпня 2017 року.

СТАРІ ТА НОВІ СПРАВИ МАЛИНОВСЬКОГО

А тепер варто повернутися до початку. А саме, як вперше Малиновський постав перед судом за шахрайство із перспективою 12 років тюрми.

Справу відкрили ще у 2012 році (№ 12012000000000025) за фактом шахрайства в особливо великих розмірах, а також підроблення документа та використання завідомо підробленого документа. Йшлося про те, що Малиновський зі своїм спільником шахрайським шляхом заволоділи 50% ПП «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» вартістю 3,17 млн грн. Підприємству належало нежитлове приміщення за адресою: м. Одеса, провулок Сільськогосподарський, 2а. У подальшому частку в компанії 20.12.2011 начебто незаконно перепродали за договором між корпорацією «Брокман кепітал» та компанією «Паладін Шилінг ко., ЛТД», спричинивши збитки фактичному власнику.

 

У 2012 році коли Малиновському повідомили про підозру, його біографія виглядала скромно. Уродженець м. Одеса, українець, громадянин України, освіта вища економічна, науковий співробітник Одеського національного морського університету, навчається в аспірантурі, одружений, має на утриманні 4 малолітніх дітей, раніше не судимий.

У суді прокурор розповів, що Малиновський, знаючи про порушення кримінальної справи, намагався 21 жовтня 2012 року вилетіти до Парижа. Сам же підозрюваний виправдовувався, що летів до дружини, яка лікувалася у Франції, але в аеропорту дізнався, що йому не дозволяють вилетіти, збирався повернутися, бо мав заброньовані квитки у зворотному напрямку.

У 2014 році справа щодо Малиновського та його спільників опинилася в Київському райсуді Одеси. Розгляд буксував. Більше місяця засідання зривалися повідомленнями про замінування аж поки один із обвинувачених Дмитро Малиновський не зник.

У 2016 слідом за Малиновським був оголошений у розшук ще один обвинувачений – виходець із Маріуполя Андрій Йора.

У 2017 році з оперативних джерел стало відомо, що Йора з сім’єю проживає у Литві, у Вільнюсі. У грудні 2017-го суд зобов’язував оплатити послуги перекладу документів на екстрадицію Йори.

Наразі перед судом залишається тільки один із трьох обвинувачених – Олександр Рабзі, який також є діючим адвокатом.

26 червня 2018 судове провадження щодо Малиновського і Йори було зупинено у зв’язку з їх розшуком.

21 липня 2017 Малиновському повідомили про підозру в заволодінні 12,77 млн євро сінгапурської компанії «Dreymoor Fertilizers Overseas Pte Ltd». Гроші в еквіваленті 304,88 млн грн. були заплачені підконтрольній Малиновському компанії  «Еxpotrade Global Limited» (Беліз) під приводом поставки карамбіду та аміаку виробництва «Одеського припортового заводу». У подальшому посередник гроші «ОПЗ» не перерахував і сінгапурська компанія товар не отримала.

15 серпня 2017 суд заочно взяв Малиновського під варту.

Пізніше, коли фірма з Сінгапуру намагалась відстояти свої інтереси в суді, з’ясувалося, що було дві компанії з назвою «Expotrade Global Limited».  Сінгапурська компанія уклала договір з фірмою з Белізу. А з «ОПЗ» договір мала однойменна компанія «Expotrade Global Limited» з Гонконгу. Це були різні структури. Тому суд вирішив, що ніяких зобов’язань між постачальниками фірми з Сінгапуру та «ОПЗ» не було.

***

5 жовтня 2018-го французька жандармерія за підтримки Європолу заарештувала в Бургундії поблизу Діжона біженця з України, який жив у Франції на широку ногу.

Новина на сайті Європолу з’явилася 16 жовтня.

У затриманого вилучили майна на понад 4,6 мільйона євро, включаючи замок у Франції, старовинний Rolls Royce Phantom і три твори мистецтва Сальвадора Далі.

Затриманим виявився Дмитро Малиновський.

Ще в січні цього року французька поліція почала розслідувати підозрілі операції, пов’язані із купівлею замку за 3 мільйони євро люксембурзькою компанією, основним власником якої був громадянин України. Французьким правоохоронцям стало відомо, що чоловік притягувався на батьківщині за масштабне шахрайство і зумів уникнути правосуддя завдяки підробленому свідоцтву про смерть. «Короля замку» підозрюють у міжнародному шахрайстві та відмиванні грошей.

Прокуратура Києва вже повідомила, що скерувала запит на екстрадицію 36-річного громадянина України, затриманого у Франції.

«Вказаний чоловік у березні-квітні 2015 року під виглядом укладання контракту на поставку мінеральних добрив виробництва ПАТ «Одеський припортовий завод» заволодів грошовими коштами приватної компанії у сумі понад 12 млн. євро, які були перераховані у якості передплати за товар.

У подальшому зазначені грошові кошти буди переведені зловмисником на рахунки підконтрольних йому підприємств, зареєстрованих в офшорних зонах.

Крім того, встановлено, що вказана особа використала завідомо підроблене свідоцтво про власну смерть та наразі використовує підроблений паспорт іншої країни», – йдеться у повідомленні.

1 серпня 2018 року слідчим прокуратури міста Києва його було оголошено у міжнародний розшук.

 

//Ірина Салій, сайт «Судовий репортер»

 

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Push 2 Check