Перша проба справи Мартиненка

21 червня Шевченківський суд вперше спробував провести підготовче засідання у справі Мартиненка.

І захист, і сторона обвинувачення демонстрували бажання розглядати справу. Не захотів суд.

***

Ще на початку засідання головуюча в колегії суддя Голуб повідомила, що з Генпрокуратури надійшов лист, що одну із суддів трійки суддю Левицьку слід замінити, оскільки вона не має 5 років стажу роботи. Але тут же на місці суддя Голуб сказала, що суд уже розібрався і з’ясував, що міняти Левицьку не треба, бо стаж у неї є. Водночас і прокурор, і захист заявили, що складу суду довіряють.

Цікаво, але згодом, коли суд вирішив повернути прокуратурі обвинувальний акт, з’ясується, що одна із суддів в колегії –Левицька – має окрему думку. Але її позицію можна буде дізнатись наступного тижня.

21 червня на порядку денному було два питання. Перше – чи можна справу взагалі розглядати. І друге – запобіжні заходи і відсторонення обвинувачених.

Прокурор Роман Симків переконував суд, що обвинувальний акт складено з дотриманням вимог КПК.

До Мартиненка ще з квітня 2017 застосований безстроковий запобіжний захід у вигляді особистої поруки низки наредепів, членів уряду і голови Центрвиборчкому. На стадії досудового розслідування додаткові обов’язки для Мартиненка слідчий суддя скасував. Однак, на думку прокурора, вони потрібні і він просив знову їх застосувати. Передусім йдеться про унеможливлення впливу на свідків.

Прокурор посилався на старі і нові дані. Він нагадав, що за інформацією НАБУ, у 2014-2015 рр. на електронну адресу Мартиненка як нардепа і його секретаря надходили численні прохання щодо впливу на прокуратуру. Також в кінці 2017-го адвокат Мартиненка звернувся до Мін’юсту щодо надання рецензій на експертизу КНДІСЕ. Тепер прокуратура оскаржує дії Мін’юсту в суді, оскільки вважає, що вони суперечать інтересам судової експертизи.

Крім того, Симків розповів, що після повідомлення про підозру Мартиненко неодноразово літав до Австрії, де перебувають інші підозрювані, які розшукуються правоохоронними органами України; відвідував Швейцарію, де є два свідки, яких планують допитати в суді.

Також, на думку Симківа, вбачається вплив на прокурора у справі Андрія Перова – за заявою адвоката Бойка кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів винесла йому догану за неповагу до суду – що прокурор вийшов, не дочекавшись закінчення судового засідання, грюкнувши дверима. Однак, за даними НАБУ, доповідач по скарзі Віктор Шемчук є залежним, оскільки компанія «Ukraine spirit inc», пов’язана з його дружиною, у 2010 році отримала начебто від компанії Мартиненка 250 тис. євро на фінансування участі української команди в змаганнях в США на парусній регаті (Мартиненко причетність до компанії заперечує).

24 травня 2018 року з прокуратури Чеської республіки до ГПУ надійшли матеріали щодо прийняття кримінального переслідування громадян України Мартиненка, Василькова, Скаленка, Святненка та ін. щодо заволодіння коштами «Енергоатому» з використання офшорних компаній. Як наголосив прокурор, йдеться про інші злочини, скоєні після Революції гідності. Підозра за цим епізодом ще не оголошена. Обвинувачення вважає, що це свідчить про ризик нових злочинів.

Крім того, укладаються додаткові угоди щодо поставок сировини на «СхідГЗК» і кошти перераховуються. Наприклад, компанія Steuermann судиться щодо перерахунку грошей за контрактом, хоча Нацбанк раніше заборонив це робити і визнав установу, де відкритий рахунок, пов’язаною з відмиванням грошей.

Адвокати Мартиненка проти клопотання заперечували і сказали, що не просять повертати обвинувальний акт, бо хочуть розгляду по суті.

Захисник Петро Бойко нагадав, як суд поступово зменшував екс-нардепу перелік обов’язків, а в січні 2018-го скасував усі. У своїх рішеннях суди вказували на недоведеність ризиків, репутацію підозрюваного, а також, що слідство велося з грудня 2015 року і на початок 2018-го уже завершено. Відтак, як вважає Бойко, доводи про необхідність покладення обов’язків уже спростовані судами, а Шевченківський суд не має повноважень апеляції, щоб ставити ці судові рішення під сумнів. Натомість щодо Мартиненка діє запобіжний захід у вигляді особистої поруки, який повинен мінімізувати ризики.

Сам Мартиненко вкотре назвав справу політичним замовленням. Він говорив, що задоволений передачею справи до суду. Більше того, стверджує, що йому та його адвокатам по суті прийшлося змушувати прокуратуру до цього, бо ще місяць тому йому не хотіли вручати обвинувальний акт. Колишній нардеп та його захисники натякають, що САП і НАБУ просто злякалися слухання справи, дізнавшись про підготовку їх опонентів.

Прокурор так само попросив покласти обов’язки на директора «СхідГЗК» і відсторонити його від посади. Симків повідомив, що Олександр Сорокін нібито займався створенням штучних доказів і за його вказівкою «СхідГЗК» надавало документи з порушенням порядку, не за ухвалою суду, а на звичайний адвокатський запит, і частина цих документів може мати ознаки державної таємниці. У Сорокіна діє запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, а додаткові обов’язки на стадії досудового слідства не були продовжені і прокурор просив покласти їх заново. 

Суд так само просили про відсторонення Валерія Василькова, який є керівником структурного підрозділу «Енергоатому». У нього є запобіжний захід – застава, але не продовжені додаткові обов’язки і прокурор просив їх застосувати. Прокурор повідомив, що Васильков має кошти на рахунках за межами країни і з початку 2016 неодноразово виїжджав за кордон, в тому числі тричі автомобілем до Росії. За словами прокурора, аналогічно без ухвал суду «Енергоатом» надає документи стороні захисту. Крім того, Васильков як посадовець «Енергоатому» не подав електронну декларацію і прокурор пообіцяв повідомити про це НАЗК.

Адвокат Мартиненка Бойко стверджує, що отримував документи «Енергоатому» та «СхідГЗК» в рамках адвокатської діяльності і вони не мають обмеженого доступу. Водночас Бойко зазначив, що президент «Енергоатому» не надавав документи у встановлені законом строки, а завжди з порушеннями.

Екс-замдиректора «СхідГЗК» Руслану Журилу на стадії досудового розслідування запобіжний захід не обирався, оскільки він також є підозрюваним у справі «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії», яку ведуть НАБУ та САП, і там до нього вже була застосована застава. Але після передачі справи до суду прокурор вирішив, що до Журила потрібно застосувати ще одну заставу і покласти обов’язки. Симків розповів про поїздки Журила за кордон, а також на окуповані території України. Встановлено наявність нерухомості в АР Крим в його екс-дружини, з якою він нібито підтримує стосунки. Його колишня дружина вказана бенефіціаром австрійської компанії Steuermann, що фігурує у схемі розтрати коштів «СхідГЗК».

Аналогічні клопотання прокурор озвучив щодо обвинувачених Володимира Богданця і Сергія Переломи. Богданець був замдиректора «СхідГЗК», а сьогодні – керівник концерну «Ядерне паливо», куди входить і «СхідГЗК». А Перелома – замголови правління НАК «Нафтогаз України». Адвокат Переломи передав суду документи, які пояснюють поїздки Переломи за кордон, серед них зокрема і дані медичного характеру.

Перед виходом до нарадчої суд уточнював у прокурора місце вчинення злочину.

Прокурор Симків пояснив, що підсудність справи за Шевченківський судом визначали, орієнтуючись на вулицю Назарівську (колишня Вєтрова), де знаходилась квартира обвинуваченого Руслана Журила і офіс «Енергоатому».

Судді з цього приводу зауважили, що обставини злочинної діяльності вказані не в хронологічній послідовності і епізод на вул. Назарівській не був останнім, але це єдина адреса в обвинувальному акті.

Прокурор визнав, що адреси інших епізодів невстановлені і зазначено тільки місто Київ. Симків сказав, що можливо інші адреси на допитах в судовому засіданні назвуть обвинувачені або свідки.

***

У підсумку суд ухвалив обвинувальний акт повернути, зіславшись зокрема на те, що не встановлено місце вчинення злочину. А щодо обов’язків вирішив, що клопотання про їх покладення не грунтується на положеннях КПК. Суд пояснив, що додаткові обов’язки пов’язані з запобіжними заходами і, закінчившись, не можуть бути покладені повторно. Підстав для відсторонення Василькова і Сорокіна суд також не побачив.

На це рішення суду можна подати апеляцію протягом 7 днів.

 

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Push 2 Check