Продавець кави біля НАБУ здав подільників Каськіва

В той час, як Владислав Каськів отримав «зелене світло» на виїзд за кордон, суд відправив у СІЗО одразу чотирьох фігурантів справи про розтрату 259 млн грн, виділених на національні проекти «Якісна вода» і «Олімпійська надія-2022».

Взагалі арештантів мало бути більше. Але ще 12 грудня один із фігурантів справи – екс-голова інвестиційного комітету і радник директора «Державної інвестиційної компанії» Андрій Леміш – після обшуків в його квартирі просто зник.

«По суті ми з ним розминулися. Якихось 10 хвилин. Жінка сказала, що пішов вранці на роботу. Додому він не повернувся», – описав ситуацію співрозмовник у правоохоронних органах.

Якщо Леміш не з’явиться, то, ймовірно, найближчим часом його оголосять у розшук.

Відтак 14 грудня перед судом постало тільки чотири особи:

– екс-заступник голови Держінвестпроекту Сергій Шут, якого вважають організатором.

– Вадим Бей, який шукав людей, котрі за винагороду ставали засновниками і керівниками підприємств, а також представниками фірм-нерезидентів.

– Руслан Усов, який був водієм Шута і його правою рукою.
На Усова була оформлена будівельна компанія «Комбуд», через яку, за версією слідства, відмивались гроші.

– Юрій Лутак, екс-керівник Державної інвестиційної компанії (2012-2014), який підписав договори позики на 259 млн грн.

Щодо всіх підозрюваних Солом’янський суд в особі Олександра Бобровника задовольнив клопотання антикорупційної прокуратури тільки частково: відправив у СІЗО, але призначив суттєво менші застави, аніж хотіли в САП.

Так, для екс-заступника голови Держінвестпроекту Сергія Шута прокурори вимагали найбільше –176 млн грн застави. Однак суд вирішив, що Шуту вистачить і 20, Усову – 5 млн грн, Лутаку і Бею по 1 млн грн.

ОРГАНІЗАТОР – ШУТ

За версією слідства, колишній заступник голови Держінвестпроекту Сергій Шут виконував роль організатора схеми. Такого висновку детективи дійшли на підставі даних негласних розшукових слідчих дій і показів свідків – директорів і засновників фіктивних компаній, використаних у схемі.

Із телефонних розмов стало відомо, що саме Шут координував дії керівників офшорних компаній, які отримували кошти від ТД «Борисфен».

 

Cам Сергій Шут вважає підозру необгрунтованою.

«Лише гіпотези: ти когось знаєш, ти з кимсь вчився. Нема жодного підпису на документах», – сказав Шут.

Прокурори, обгрунтовуючи необхідність арешту, повідомили про зв’язки Шута з народними депутатами і співробітниками центрального апарату Генпрокуратури.

«Він постійно був проінформований про стан і етапи досудового розслідування. Йому постійно в онлайн-режимі надавалась інформація щодо обшуків і напрямів діяльності правоохоронних органів», – сказав прокурор Сергій Козачина.

Як відомо, кримінальна справа про розтрату коштів Держінвестпроекту існує з листопада 2013. Тільки в липні 2016 її передали НАБУ. А до того нею займалось Головне слідче управління Міністерства внутрішніх справ під процесуальним керівництвом ГПУ.

Однак підозрюваний Шут і не приховує свого знайомства з впливовими особами.

«Та я знаю в цій країні!.. – недоговорив Шут, маючи на увазі, мабуть, чи не всіх. – Хлопці як проводили обшук, бачили, що там є фотки з керівництвом усієї країни»

«Не можна сказати, що я здійснюю тиск на людей, які очолюють міністерства», – додав навздогін підозрюваний .

(До слова, про впливовість Сергія Шута. Після Євромайдану він був радником в.о. голови правління «Укрзалізниці»)

«З особливим цинізмом я сприйняв те, що позавчора при обшуку в будинку в мене відібрали найцінніше – забрали медальку «Пори». Після тої події, коли ми довго боролися за становлення демократичної держави», – згадав Шут у своєму виступі події Помаранчевої революції 2004 року.

Як відомо, лідером партії «Пора» був екс-директор Держінвестпроекту Владислав Каськів. А Шут свого часу був бізнес-партнером Олександра Матковського – двоюрідного брата Каськіва.

ПРОДАВЕЦЬ КАВИ БІЛЯ НАБУ

Дещо в тіні опинився той факт, що ще 2 серпня 2017 о 7.40 ранку був затриманий фіктивний директор і засновник Торгового дому «Борисфен» Андрій Стельмах.

У 2012-2014 рр. компанія цього чоловіка отримала позики від «Державної інвестиційної компанії» на суму 94 млн грн. (договори від 25.12.2012, 04.10.2013 та 29.01.2014).

Виконання договорів забезпечувались заставою майнових прав «ТД «Борисфен» за договорами поставки обладнання із ТОВ «Квік-сервіс» і «БК «Прикарпаття». У вересні 2017 директор «Квік-сервіс» був визнаний винним у фіктивному підприємництві, але звільнений від кримінальної відповідальності за строками давності.

Компанія Стельмаха брала участь у грандіозному проекті, загальна вартість якого у 2012 оцінювалась у 3 млрд грн. Йшлося про 15 міст, де мали організувати продаж питної води із артезіанських свердловин. Але задум так і не було реалізовано, а згадані 94 мільйони – виведено в офшори.

4 серпня 2017 суд відправив фіктивного власника компанії «Борисфен» під домашній арешт.

Пізніше покази цього чоловіка та ще низки свідків ляжуть в основу підозр вищезгаданим чотирьом особам.

Стельмах розповів, що став засновником і директором фірми «Борисфен» за грошову винагороду. Він запевнив, що з державними інвесторами познайомився через свого брата, який навчався в податковій академії м.Ірпінь, де вчилися також Шут і Леміш (голова комітету, який давав оцінку заявці фірми «Борисфен»).

Іронія долі, але підозрюваний Стельмах, хоч і не забезпечив українців якісною водою, але виявився продавцем напоїв поблизу офісу Антикорупційного бюро.

«Людина, яка отримала від держави 94 млн грн, торгує недалеко від НАБУ кавою як звичайний продавець. Другий учасник, який отримав 165 млн грн Лідов С.В. – це колишній водій Шута (організатора схеми)», – розповів у суді прокурор Олег Макар.

За матеріалами слідства, у 2014 після зміни влади Шут та його спільники понад півроку переховували директорів компаній «Борисфен» і «Боржава резорт» Стельмаха і Лідова

Зокрема 4 місяці директори жили в одному будинку на Кіровоградщині. «Переховувались у підвалі в сільській хаті…», – розповів прокурор Козачина.

Це підтвердив господар будинку. За його словами, із березня 2014 року декілька місяців у нього проживали два хлопці на ім’я «Андрій» та «Сергій», при цьому на його банківську картку надходили гроші для їх проживання – два рази по 4 тис грн.

Але не завжди життя фіктивного директора було таким суворим. У 2013 організатори двічі профінансували Стельмаху “примусові” поїздки до Туреччини та Єгипту, майже на місяць кожна.

Юрій Лутак, екс-керівник Державної інвестиційної компанії (2012-2014), підписав п’ять договорів позики із компаніями «Боржава резорт» і ТД «Борисфен» на 259 млн грн. Йому слідство відводить роль виконавця.

Прокурор Сергій Козачина навіть вступив у перепалку з підозрюваним Юрієм Лутаком, який підписав договір з фірмою продавця кави.

– Ви як керівник інвестиційної компанії бачили Стельмаха?

– Бачив.

– 1991 року народження. «Пацаньонок» такий ходив. Ви знаєте чим він займається? Кавою торгує. Ви 94 мільйони віддали хлопцю.

– Я жодного не приймав рішення.

Лутак своєї вини не визнає. Навпаки, він вважає, що бездоганно виконував свою роботу.

«НАБУ посилається на ті договори, що я підписав. Це були мої прямі обов’яки… Мій обов’язок оголосити конкурс, не зривати національний план з інвестицій. Конкурс був публічний, оголошений на сайті Державної інвестиційної компанії, в ЗМІ… Інвестиційний комітет розглядав документи, давав заключення. Всім компаніям, які звернулися, робилася оцінка. Інвестиційний комітет приймав рішення надавати чи не надавати позику. Після рішення інвестиційного комітету мій обов’язок був підписати відповідні договори», – пояснив Лутак у суді.

***

Рух та місцезнаходження згаданих 259 млн грн на даний час у повному обсязі не встановлені. Формально договори позики діють до 2027 року, але в антикорупційних органах переконані, що фіктивні компанії добровільно не повернуть гроші. Так само, як і не зроблять нічого для реалізації проектів, на які позичили державні мільйони.

Крім того, частина документів щодо згаданих кредитів досі невідомо де. Прокурори повідомили, що взимку 2014 документацію вивозили щоб замести сліди.

«Я впевнений на 200%, що неспроста в лютому 2014, коли йшла активна фаза зачистки на Майдані людей, вивозили і знищували документи з державного підприємства. Для чого це було зроблено? Для того, щоб у подальшому ніколи в житті цю справу не передали до суду… Але ніхто не думав, що колись ця справа буде передана з Нацполіції, з ГПУ буде забрана в НАБУ», – сказав прокурор Козачина.

Наразі перспектива оголошення Каськіву підозри по епізодах з «Чистою водою» і «Олімпійською надією-2022» досить примарна. Річ у тім, що тут Каськів формально не приймав рішення і не підписував документів про виділення коштів. З іншого боку, це тільки два проекти з десяти, які далі розслідуються. І йдеться про куди серйозніші епізоди, аніж 7,5 млн грн розтрати на рекламі, по якому екс-керівнику «Держінвестпроекту» вже оголосила підозру ГПУ. А тому є ймовірність, що детективи також назбирають щось для Каськіва. Головне тільки, щоб його знову не прийшлося шукати.

 

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *