Суд виправдав держвиконавця, побачивши провокацію у справі про хабар

Суд визнав провокацію хабара і виправдав держвиконавця з Чернігівської області.

Про це свідчить вирок Бахмацького райсуду Чернігівської області від 22 лютого, повідомляє «Судовий репортер». На вирок може бути подана апеляція протягом 30 днів.

Згідно з обвинуваченням, держвиконавець отримав 10 тис грн начебто за зняття арешту з частини майна. Йдеться про будинок і земельну ділянку, які належали фізособі і були арештовані через борг перед банком. Гроші в лютому 2017 року передавав представник боржника.

Обвинувачений факт хабара заперечував. За його версією, представник боржника хотів купити арештовану земельну ділянку, а 10 тис грн мали бути зараховані на рахунок виконавчої служби. Його адвокати подали заяву про провокацію злочину.

У результаті суд виніс виправдувальний вирок.

В ході судового розгляду з’ясувалося, що чоловік, який передавав гроші, вже раніше був заявником у схожій справі. У суді був допитаний чоловік, який стверджував, що у 2009 році заявник його підставив та спровокував, у зв’язку з чим його було засуджено.

Крім того, на початку січня 2017 року проти заявника було відкрито кримінальне провадження за ст. 185 КК – крадіжка. Тому суд вважає, що можна припустити, що заявник мав відносини з правоохоронними органами на регулярній основі, співпрацював з ними і його участь в негласній операції по справі обвинуваченого не була випадковою.

Пояснення заявника, що в січні 2017 року саме обвинувачений при зустрічі повідомив, що зняття арешту буде коштувати 10 тис грн суд визнав такими, що не можуть бути перевірені і підтверджені. Обвинувачений їх заперечує.

Також суд дійшов висновку, що саме заявник був ініціатором зустрічі, під час якої були використанні засоби негласної відео і аудіо фіксації. І зустріч, на думку суду, виглядає не випадковою, а заздалегідь спланованою. Суд відзначив, що заявник у розмові був активним, домінуючим, виступав її лідером. Наприклад, заявнику належить фраза «дам тобі трохи грошей».

Окремо суд зазначив, що представник боржника (він же заявник) на початковому етапі спілкувався з обвинуваченим без належного юридичного оформлення, оскільки довіреність видана тільки після звернення до правоохоронних органів. Крім того, прокуратура не забезпечила суду і стороні захисту можливість перевірити показання самого боржника і його стосунки з цією особою. Боржник в суді не допитувався.

«Суд звертає увагу, що він розуміє труднощі, пов'язані з пошуком і збором доказів поліцією з метою виявлення і розслідування злочинів. Щоб виконати це завдання, їм доводиться вдаватися до використання таємних агентів, інформаторів і таємних методів, особливо в боротьбі з організованою злочинністю і корупцією.

Проте, використання таємних агентів допускається за умови, що існують чіткі обмеження і гарантії, громадські інтереси не можуть виправдати використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку поліції, оскільки це тягне за собою ризик абсолютного позбавлення обвинуваченого права на справедливий судовий розгляд (п.49,54 рішення Європейського Суду у справі «Раманаускас проти Литви»).

У підсумку суд вирішив, що злочин міг би бути і не вчиненим без поведінки заявника, тобто у справі наявна провокація злочину, що виключає кримінальну відповідальність та є підставою для визнання доказів отриманих внаслідок провокації недопустимими.