Міст Кірпи: екс-чиновник залізниці виявився невинним у розтраті $1,5 мільйона

Суд виправдав колишнього в.о. директора Дирекції з будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві Володимира Борозенця, звинуваченого у зловживанні службовим становищем і завданні збитків державі на 7,8 млн грн.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок Шевченківського суду від 28 грудня.

29 квітня 2004 Борозенець уклав договір з компанією «Beon International Trading Limited» зі штату Делавер (США) на проектування вантового мосту через річку Дніпро в м. Києві на ділянці Київ-Московський - Дарниця. На виконання договору залізниця перерахувала 1,47 млн доларів авансу.

Але за кілька місяців був схвалений і затверджений інший варіант мосту - арочний . Результати роботи фірми з Делавера у подальшому використані не були, і будівництво мосту здійснювалось за проектом ТОВ «Союзшляхпроект». 

Тому прокурор наполягав, що 1,47 млн доларів були зайво перераховані і це призвело до прямих необґрунтованих збитків.  

Прокуратура пред’явила Борозенцю позов про відшкодування 7,8 млн грн (еквівалент 1,47 млн доларів за курсом станом на 07.07.2004 ).  

За версією обвинувачення, екс-чиновник не дотримався стадій проектування будівництва залізнично-автомобільного мосту. А саме, було укладено договір з компанією «Beon International Trading Limited» та проводилось проектування вантового моста на стадії «Проект», в той час, коли попередня стадія техніко-економічного обгрунтування ще не була завершена та затверджена в установленому порядку; не була проведена державна експертиза ТЕО.

Встановлено, що компанія «Beon International Trading Limited» не мала ліцензії на будівельні роботи на території України і роботи виконували турецька фірма «Догуш Іншаат» і «Шлайсиг - Бергерман» з Німеччини.

Борозенець в судовому засіданні своєї вини не визнав. Раніше слідчим він розповів, що перелік компаній, які мали брати участь у тендері, фактично встановив екс-міністр транспорту, покійний Георгій Кірпа. На початку квітня 2004, ще до вирішення питання про тендер, до Кірпи приїздили представники турецької компанії «Догуш Іншаат» та німецької компанії «Шлайсиг - Бергерман» з приводу будівництва мосту. Директора фірми з Делавера він також бачив у кабінеті Кірпи, але при обговоренні вартості робіт і залучення субпідрядників присутній не був. Пізніше офшор з Делавера виграв тендер. Борозенець стверджував, що всі рішення щодо будівництва мосту приймав Кірпа, а його тільки ставив перед фактом.

Директор «Beon International Trading Limited» розповів, що є директором компанії з моменту заснування у 1998 році. Його компанія у 2003 році поставляла вентиляційне обладнання для Мінтрансу, в ході чого він познайомився з Георгієм Кірпою. Згодом Кірпа запропонував його фірмі взяти участь у тендері на розробку проектної документації залізнично-автомобільного мосту через Дніпро. Він запевнив, що українські чиновники знали про залучення субпідрядника і заперечень щодо цього не було. Пізніше договір з невідомих причин було зупинено і його компанія намагалась відсудити решту грошей, але програла справу.

Вивчивши докази обвинувачення, суд дійшов висновку, що їх не можна покласти в основу обвинувального вироку, оскільки частина з них здобута з грубим порушенням норм законодавства, а інші – не підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинуваченні.

Суд підкреслив, що гроші перераховувались на підставі договору і виключно з відома та під контролем керівництва Укрзалізниці та «Південно-Західної залізниці».

Суд вирішив, що Борозенець не порушив стадій проектування, оскільки в день підписання договору архітектурно-містобудівна рада КМДА схвалила та рекомендувала до подальшого розроблення і погодження техніко-економічного обгрунтвання будівництва мосту. На думку суду, це означає, що договір підписали після схвалення ТЕО. (В обвинуваченні йшлося про те, що ТЕО було схвалено тільки 15.10.2004 року, після того, як пройшло експертизу і його затвердив розпорядженням Кабінет Міністрів України).

Також суд визнав недопустимим доказом висновок будівельно-технічної експертизи. Експерти відмовились від свого висновку і сказали, що його склав слідчий Генпрокуратури, а вони тільки підписали.

Допитана як свідок колишня начальниця відділу Контрольно-ревізійного управління повідомила, що за дорученням ГПУ проводилась позапланова перевірка «Південно-Західної залізниці» щодо цього контракту. Ревізор у звіті зазначив про зайве перерахування 1,47 млн доларів. Вона з цим не погодилась і таке формулювання зі акту викреслила, оскільки вважає ці гроші попередньою оплатою. Незважаючи на це,  ревізор на запит ГПУвислав чорновий варіант акту перевірки.

Екс-начальник «Південно-Західної залізниці» Олексій Кривопішин у суд для допиту в якості свідка не викликався. Слідчий ГПУ сказав суду, що не памятає, чому Кривопішина не запросили. Він пояснив, що ряд свідків, серед яких і Кривопішин, під час допиту на досудовому слідстві не повідомляли обставин, що мають значення для даної справи. 

Відтак судом було оголошено покази Кривопішина на стадії досудового розслідування у 2008 році. Він зазначав, що договір з «Beon International Trading Limited» був розірваний, оскільки відпала необхідність у подальшому проектуванні, так як змінилася концепція мосту. 

Водночас Кривопішин повідомив, що залізниця не зверталася в суд про повернення грошей, заплачених компанії з Делавера. 

«До остаточного вирішення цивільної справи в господарському суді за позовом компанії «Beon International Trading Limited» та зустрічним позовом ДТГО ПЗЗ, питання наявності збитків для залізниці не розглядається», - йдеться у показах Кривопішина. 

У реєстрі судових рішень є дані, що у 2008 році компанія з Делавера намагалась через суд стягнути з залізниці ще 3,5 млн доларів, але спір програла. Інформація щодо зустрічного позову залізниці у реєстрі відсутня. 

Як відомо, колишній міністр транспорту і гендиректор Укрзалізниці Георгій Кірпа помер 27 грудня 2004 в себе на дачі від вогнепального поранення в голову. Було зареєстровано кримінальне провадження за статтею «доведення до самогубства», але пізніше його закрили. «Коли ухвалювалося рішення по Кірпі, не було жодних підстав вважати, що він кимось був убитий. Інша справа — доведення до самогубства — також не знайшла підтвердження в ході розслідування», — заявляв тодішній генпрокурор Геннадій Піскун.