Суд назвав шахраями есбеушників, які вимагали $70 тис у єпископа

15 грудня Київський райсуд Одеси засудив до 5 років позбавлення волі двох колишніх співробітників СБУ, які вимагали $70 тис у намісника монастиря. Про це повідомляє «Судовий репортер».

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі вже заявили, що рішенням не задоволені і будуть його оскаржувати.

«На думку прокурорів САП, суд першої інстанції оцінив представлені обвинуваченням докази як замах на заволодіння чужим майном шляхом обману, проте, за версією слідства, все вказує на отримання неправомірної вигоди обвинуваченими», - йдеться у заяві прокуратури.

Тим часом у реєстрі судових рішень з’явився текст вироку, з якого можна з’ясувати подробиці цієї справи.

ЕСБЕУШНИКИ ЛЯКАЛИ ЄПИСКОПА ФЕЙКОВОЮ СПРАВОЮ

На лаві підсудних опинились екс-заступник начальника головного відділу захисту національної державності Одеського УСБУ полковник Кузьма Іванов та екс-заступник начальника Другого відділу головного відділу захисту національної державності УСБУ підполковник Максим Галкін.

За версію обвинувачення, співробітники розробили план заволодіння коштами вікарія Одеської єпархії Української православної Церкви Московського патріархату, намісника Свято-Іверського чоловічого Одеського монастиря Діодора. Для цього вони вигадали історію по неіснуючу кримінальну справу, якою намагались шантажувати священика.

Так, один із них вже два роки особисто знав вікарія і 20 листопада написав йому на мобільний повідомлення, пропонуючи поспілкуватися зі співробітниками СБУ.

Через два дні вони зустрілися з Діодором. Чоловік, якого намісник не знав, представився  співробітником центрального апарату СБУ.

В ході зустрічі в робочому кабінеті на території монастиря Діодору повідомили, що СБУ перевіряє його на причетність до ряду злочинів.

Вони повідомили, що розслідують злочини, де фігурує він, його церква та інші священнослужителі. Есбеушник сказав, що може скласти висновок про причетність Діодора до злочину, пов’язаного з переоформленням земельної ділянки одного з прихожан на користь монастиря, під час якого Діодор нібито використав підроблену довідку про дієздатність прихожанина. Есбеушник сказав, що може передати цю інформацію для початку кримінального переслідування, що матиме негативні наслідки, як для Діодора, так і для авторитету всіх представників православної церкви Московського патріархату.

Далі есбеушник написав на папці «500 000 $» і поставив умову передати ці гроші за те, щоб він не направляв матеріали для відкриття справи.

10 грудня намісник погодився на передачу грошей, але сказав, що зможе дати тільки $70 тис. Пізніше вони домовились, що вікарій передасть $50 тис, а решту, коли продасть свою земельну ділянку.

13 грудня Іванов прибув до кабінету настоятеля і отримав $50 тис, які поклав у свою сумку. Галкін в цей знаходився біля вхідних дверей. Після передачі коштів їх обох затримали.

СУД ВИРІШИВ, ЩО ЕСБЕУШНИКИ ДІЯЛИ ЯК ПРИВАТНІ ОСОБИ

На допиті в суді єпископ розповів, що Іванов переконував його, що «у зв'язку із скрутним становищем в Україні, зібрати відповідні матеріали для притягнення до кримінальної відповідальності дуже легко, та влада не буде захищати осіб Української православної церкви Московського патріархату». Він зазначив, що був шокований, оскільки є добропорядною людиною та віруючим чоловіком, який живе по закону людському та Божому.


СБУшникам він сказав, що $500 тис доларів у нього немає, а тільки ділянка в Одесі, а більше ніяких грошей чи нерухомості. Далі Діодор зустрівся з нотаріусом, який повідомив, що його документи на земельну ділянку в порядку і ніякого кримінального провадження бути не може. 10 грудня він подзвонив на гарячу лінію СБУ і повідомив, що співробітники СБУ вимагають у нього гроші і погрожують кримінальною справою.

Після цього єпископа спорядили засоби для аудіо- та відеофіксації і він зустрівся з есбеушником і домовився про зменшення суми. 

13 грудня у своєму робочому кабінеті Діодор передав зловмиснику кошти, які попередньо отримав від правоохоронців. Єпископ зазначив, що ніколи сам не вчиняв кримінальних правопорушень і просив, щоб суд обвинувачених простив і суворо не карав.

В судовому засіданні Іванов та Галкін від показів відмовились.

Їх адвокати наполягали на невідповідності здобутих доказів. Йшлося про те, що спочатку в грудні 2015 справою займалась військова прокуратура Південного регіону і тільки в січні її передали до НАБУ. Але суд проблеми в цьому не побачив, так як провадження реєструвалось невідкладно і слідчі дії військовою прокуратурою проводились в порядку КПК.

Також в суді були допитані як свідки троє понятих, яких залучили до обшуків в монастирі 13 грудня.

На запит Антикорупційного бюро в Одеському УСБУ повідомили, що заяви і повідомлення про скоєння єпископом злочину у 2015 році до них не надходили. Водночас зазначалося, що у 2014-2015 Одеське УСБУ проводило стосовно Діодора заходи відповідно до ст.8 Закону про контррозвідувальну діяльність. Але заходи були завершені 11 листопада 2015 року, у зв'язку зі спростуванням матеріалів, які були підставою для контррозвідувальної діяльності. Оперативно-розшукові заходи щодо єпископа не здійснювались.

Таким чином суд встановив, що в Одеському СБУ не було жодного кримінального провадження щодо єпископа, а обвинувачені не мали права розпочати розслідування, не мали будь-яких матеріалів, що могли б бути підставою для початку досудового розслідування, не виконували будь-яких доручень слідчого або прокурора.

Суд зробив висновок, що есбеушники діяли як приватні особи, а не як співробітники Служби безпеки УкраїниСуд вважає, що про це свідчить той факт, що один із них представлявся як працівник центрального апарату СБУ (хоча працює в Одеському управлінні). Крім того, суду не надано будь-яких доказів компрометуючої інформації щодо Діодора, оскільки, як було зазначено вище, її взагалі не існувало.

Суд зіслався на постанову пленуму ВСУ про судову практику у справах про хабарництво. Йдеться про те, що відповідальність за одержання хабара настає лише, коли посадова особа одержала його за виконання чи невиконання дій, на які в неї були повноваження, або вона могла вжити заходів до їх вчинення іншими посадовими особами.

Тому суд вирішив, що дії Іванова та Галкіна треба кваліфікувати не як вимагання хабара, а як замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

В антикорупційній прокуратурі із цим незгодні, бо вважають, що йшлося таки про хабар і саме цю версію вони відстоювали в суді.

Суд обрав для Іванова і Галкіна покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Як відомо, за ч.4 ст. 190 УКУ можливе ув’язнення на строк від 5 до 12 років.  

Підкреслимо, що строк відбування покарання для них рахується з дня затримання, тобто з 13 грудня 2015. Тому завядки "закону Савченко" вони вже відбули 4 роки за гратами (один день попереднього ув’язнення зараховується як два дні позбавлення волі).

Вирок вступить у силу через місяць, якщо його не оскаржать. Тому поки що суд залишив Іванова та Галкіна під вартою з можливістю звільнення під заставу – 136 тис грн і 128 тис грн.